- ораторствувати
- —————————————————————————————ора́торствуватидієслово недоконаного видузневажл.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ораторствувати — ую, уєш, недок., зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що небудь (перев. з претензією на красномовність) … Український тлумачний словник
ораторствування — я, с. Дія за знач. ораторствувати … Український тлумачний словник
риторствувати — ую, уєш, недок., заст. Ораторствувати … Український тлумачний словник
трибун — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб. •• Військо/ві трибу/ни у давньоримській армії – командні посади. Наро/дні трибу/ни найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.… … Український тлумачний словник
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови